Наше життя має безліч помилок та перемін,
І щодня з презирством чекаєш цих змін.
Переживаючи це майде не кожного дня,
І картаючи , себе все сильніше, що провина твоя.
Ти не прагнеш хоч щось змінити та досягти,
Проживаючи ще один жахливий день без мети.
Ти надієшся, що таки настануть ці кляті переміни,
Але все таке буденне, немає ніякої від них відміни.
І все закінчується, щоразу завжди одним тим самим,
Ти завжди та усюди залишаєшся гостем непроханим.
Щось змінити, тобі бракує набратися сміливості сказати,
Що ти справді хочеш жити, а не мовчки невідомим вмирати.
