Ми двісті літ крокуємо до Тебе,
Пророче наш, філософе землі!
Сходинками до канівського неба
Несем свої турботи і жалі!
Сторінками Твоїх безсмертних віршів
Лікуємо і рани, і рубці,
Кобзарю наш, всесильний, вічний, віщий,
Увесь Твій гнів – у піднятій руці!
Як нам сьогодні треба Твого слова,
Яке, як сонце, - в мороці ночей!
Щоб процвітала рідна диво-мова,
Бо Ти –направду – наш пророк Мойсей!
