Не підбирай слова. Мене не раниш.
Хіба твої думки гостріш ножа ?
Ні. Моя ж скуйовджена душа
Тебе забула. А ти мовчиш і палиш.
Поставиш фільтр на свій мозок,
Але ж сумління — не вода,
Я не твоя, і ще жива,
Лиш пальці тепер мерзнуть від морозу.
Коли підеш ? Тобі вже, мабуть, час.
Так завиває хижо завірюха,
Твої думки — мені у вуха,
Мене не раниш. Не прийдеться раз на раз.