|
Для нас ця незвичайна фантастична історія почалася з того, що в дощовий день в місті біля одного з будинків прямо під деревом з’явився загадковий чоловік. Він матеріалізувася, виник із самого повітря, не боючись бути побаченим, немов в цій чудовій країні люди виникали під деревами щохвилини. Ті, кому пощастило помітити це диво, переконали себе в тому, що зір їх підвів, що чоловік тут і був, занурений у маленький світ електронного пристрою, готовий в будь-який момент піти у своїх справах. У цьому місті, у цій країні, на цій планеті, у цьому вимірі і часі в нього дійсно була одна незавершена справа, яку він мав намір завершити. Ви чули про Провісників? Про мандрівних лицарів, Світочів часу? То ви нічого не знаєте? У Всесвіті вони існували завжди. Дехто стверджує, що вони ж його і створили. Дехто говорить, що вони помічники самого Творця, зіткані зі світла та покликані захищати, берегти і відновлювати Його дивовижні світи. Їхні імена нагадують ранкове літнє небо, а їхні справи лишають у людських серцях вогники доброти. Образ нашого героя, який досі стоїть під деревом, цілком відповідає цьому століттю. Ну, не з’являтися ж йому на людські очі у вигляді стовпа світла або з крильми, які, до речі, вкрай необхідні у мандрах, у далеких відрядженнях, коли постійно треба перелітати з місця на місце, з виміру у вимір, з планети на планету. До того ж, такий образ не передбачає ніякої одежини: де ви бачили футболку, сорочку чи светр з дірками, зробленими спеціально для крил? І якщо б біля дерева матеріалізувалася саме така істота, безперечно, прекрасна, але, зізнаймося, що трохи епотажна, то випадкові перехожі вже б не переконували себе в тому, що зір їх підвів, що голий крилатий чоловік тут і був, занурений у маленький світ електронного пристрою, готовий в будь-який момент відлетіти у своїх справах... А поки ми теревенили, він поправив окуляри, сховав пристрій у кишеню і поглянув прямо на нас. Ми стоїмо навпроти - на мокрій дорозі серед мокрого листя, ми сидимо перед моніторами наших ноутбуків, ми шукаємо його в соцмережах, не випускаючи з рук електронні пристрої, ми йдемо повз нього на роботу, ми купуємо в магазинах речі, а він фотографує своє і наші віддзеркалення у вітринах, ми радіємо і любимо, принаймні, намагаємося це робити, а він за мить піде, адже, як вже згадувалося, в нього є одна незавершена справа. Нехай сьогодні він і не розповість нам про неї, але ми все рівно знатимемо, що від кожної його дії світ може стати тільки кращим. Ця незвичайна фантастична історія триватиме довго. Вічно.
ID:
515933
Рубрика: Проза
дата надходження: 06.08.2014 20:02:47
© дата внесення змiн: 19.01.2015 13:15:03
автор: Олена Мальва
Вкажіть причину вашої скарги
|
