Моя душа розпалася на атоми.
Ядерна зброя — твоє нехитре кохання.
Моя душа — то вигорілий кратер.
Граблі у чоло — найкраще навчання.
Тріщить за вікном поцілунками вітер.
Скрипить осіннім піском на зубах.
І я б сміялась, та нема чому радіти.
Ридала би, та сліз нема в очах.
Моя душа то тільки плач і атоми.
Розпалась, розкришилась і затихла.
У мене очі — мертві, чорні кратери.
А в грудях лиш страшна, ядуча прірва.
