96 "Коханий ворог"
1.
Чомусь запахло зимою й снігом
Від пишнобарвних червневих трав,
І хтось незримий з туману тихо
Мені про зраду пісень співав.
І гріх сльозою навряд чи спиниш -
Порожнє серце не бачить сліз…
Твій поцілунок, як постріл в спину,
А погляд хтивий, як в серце ніж.
Приспів:
Вкриває душу розлуки морок
І жайвороння не чуть в гаю…
Ти, мій коханий, коханий ворог,
Але без тебе я на краю.
Зірвався в прірву цілунок зради
І розпростерта на дні душа:
Хто допоможе і хто розрадить,
Коли вже інша тебе втіша?
2.
Замовкли в небі кохання сурми,
Дощами плаче моє вікно.
Співає пам’ять душі ноктюрни,
Перетворивши життя на сон…
Перетирає любов на порох
Туга, що з серця не йде ніяк.
Ти, мій коханий, коханий ворог…
На долі грішній невтішний знак…
Приспів:
Вкриває душу розлуки морок
І жайвороння не чуть в гаю…
Ти, мій коханий, коханий ворог,
Але без тебе я на краю.
Зірвався в прірву цілунок зради
І розпростерта на дні душа:
Хто допоможе і хто розрадить,
Коли вже інша тебе втіша?
2000.09.07
