Дякую тобі!
Я майже дойшла до істини,
Залишився останній крок.
Нерешті відкрию двері,
Переступлю поріг помилок.
Наберу запасом повітря,
Щоб потім дихати вільно.
Тримаю нове за руку,
Ми маєм щось дуже спільне.
Дякую тобі, що не сумнівався,
А мовчки чекав моменту.
Дивився і не злякався,
Усіх моїх синтиментів.
Ти вірив у мене більше,
Нііж будь хто на цьому світі.
Ти вчив мене полюбити,
Усіх хто колись скалічив.
Дякую тобі я маю тепер, що сказати:
Ти завжди є у мені,
Єдиний ти мій порадник.
В чужих коридорах розпачу,
У чорних дірках випадковостей.
Я житиму тихо, просто так,
Без лишніх думок і гордості.
Я буду добре учитися,
Робити зміни на краще.
Я ж бо твоє відображення,
Твоє неспокійне щастя…