Застилай вуста мені поцілунками п'яними.
Один. Три. П'ять. І, нарешті, жадане "шість".
Пясни : як такими далекими стали ми ?
Поясни : де взялась у зіницях пекуча злість ?
Заховай мене, вколихай чужим голосом.
Я тихенько вкраду із полиці свої почуття.
Як так стало, що наш син народився Фобосом ?
Поясни, як це : ти — досі ти, а я — вже не я?
Забери мене, скинь донизу з душного Олімпу.
Я втомилась від тебе й від цієї дурної краси.
Я хочу піти в небуття, розлетітись по вітру.
Залишайся один, а мене назавжди відпусти.