Кожен удар і кожен стук, кожен дзвінок і кожен крик
Зник.
Сотні дверей і сотні стін, сотні очей і сотні днів
Зі снів.
Літо і осінь, зима й весна
Дарма.
Ти поділив і відняв, рідко ти множив і нуль додав
Ніби знав.
Знову імла, туман і дим,
Чорт з ним.
Сонце сховалось у пітьмі, тіні твої на стіні
Сумні.
Ти не знайшов, що шукав, нитки обірвані, золото – сплав,
море – калюжа без берегів
Ним ти до мене брів.
Ти не дійшов, загубився, пропав, все, що віддав,
Забрав.
Світ…
В ньому ідуть-пливуть роки, ми опадаємо, мов пелюстки
Чи колючки.
Поки зашторене твоє вікно, світла не бачитиме воно.
І ти.
Іди!
