Мені наснився дивний сон,
Там були люди, ти і я.
Всередині палав страшний вогонь,
Все марно. Я взята у полон.
Гучне, велике, темне в небі,
То зграя тих ворон.
Що забирали все в тобі,
Без жодних заборон.
І вітер сіре листя позривав,
І море розійшлося не на жарт.
Чому мене до тебе вітер не забрав?
Чому мене він просто колихав?
І в цю смертельную грозу,
Якою грішно я напилась.
Я янгола до себе позову,
В твою пітьму я полечу.
