Розжарене сонце амбіцій
Сідає в глибини твоєї душі
Нарікаєш на нестачу інтуїції
Ковтаєш кілометрами думки
Небо всіяне талантами
Ховається у твоїй особі
Світила допікають зсередини́́́
Вони хочуть кращої долі
Ковтаєш бездарно квіти
Які посіяло тобі майбутнє
Проростають вони у тілі
Затягуючи тебе у будні
Сірі, холодні, нестерпні
А світ, що в тобі, зовсім інший
Вивергнися назовні
Вулканом мрій чарівних
Оживи буденність - це легко
Доторкнися до мрії - це просто
Вона ж проростає всередині
Посій її зерна і ззовні
