Я смутком загорнусь, щоби твої слова,
Мене вже не тривожили довіку.
Не буду гудзиком чужого рукава,
Або набридлим спогадом, без ліку...
Я смутком загорнусь, коли захочеш ти,
Зробити раптом ті, останні кроки.
Над прірвою злетять повітряні мости,
В останній рік, що вже здавався роком...
Я смутком загорнусь, зібравши у букет,
Твої старі листи, як орігамі.
Розмили сльози туш, а серце - у піке,
Папір на клапті... сіткою на зламі.
Я смутком загорнусь, якщо мої думки,
Розріжуть, пошматують, відшмагають...
Безсила, з долею, сьогодні, навпрошки...
Втікаючи від себе, не сховаюсь.
07.02.2015.
...а закутаться всенепременно...хоть во что...хоть в грусть...хоть в тоску или радость... главное - закутаться...и можна переждать и холод горя и температуру обид...
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
