Нам курсантам ой не легко
Проходити службу,
Але хто пройшов той знає
Що таке є дружба.
То не просто звуки слова
То є обіцянка,
Коли будять всі одного,
Тягнуть на зарядку.
То не слово на паркані
Чи почули лайку,
То відмаж від стройової
І позич ще й майку.
Це коли стройовий огляд
Й нема куди вже бігти,
Твій сусід-курсант поможе,
Знайде що одіти:
Лівий бєрєц десь попросить,
Кітель малуватий,
І хустинку з гребінцями
Зможе він дістати.
БЗЧ так намотає,
Що й берет не вдягнеш,
Супер бляху натирає
Буде аж вночі блищати.
Звісно дружба незамінна
Навіть у їдальні,
Ну не можеш ти доїсти
Пироги в сметані,
Ось і друг, легкий на спомин
Першим зголосився,
Буде тебе виручати
Пироги всі їсти.
А коли стоїш в наряді
На вихідний вечір,
Знову друг твій виручає
Взяв на свої плечі.
Такий тягар, що дай Боже
Кожному узяти
Картка звільнення в кишеню
І пішов гуляти.
Ви не думайте, що друзі
Про своїх забули,
Там на вулиці чи в клубі
І за себе, ще й за друга добре відгуляли.
Вечір близенько,
нічка тихенька
Курсанту не спиться
Тривожить серденько
Ясно що й друг
заснути не може,
бо ліжко скрипить
Він і тут допоможе.
Тихо наспівує
всім колискову
Сам захропить
Та підхоплює знову:
«Баю, баюшки, баю
Завтра знов на стройову
На обід перловка
Вечір в самоволку.
А-а-а-а-а-а-а-а-»
Та насправді дружба –
Це у нас святе,
Ми курсанти дружні
Друг – це не пусте.
Ми завжди готові
Друга виручати
Чи в вогонь, чи в воду
Нам вже не звикати.
Ми пройдем крізь терни
До зірок своїх
З друзями пліч о пліч –
І солодкий сміх.
