Коли все ніби й на своїх місцях
А радості ніякої від того...
Що ж хочеться тобі моя душа?
Ти, суко, сіль на рани сиплеш!
Про совість ти розказуєш мені?
Запхавши ніж у спину!?
Не вперше ти ж мене так рвеш!
Тому це, суко, вже і звично...
Живеш в мені...
Що знову хочеться тобі?
Навіщо стала камнем в голові?
Щоб знову я не знав, куди піти...
І вже не раз хотів від тебе я звільнитись...
Закриті двері, для тебе вже відкриті....
18 березня 2015
Борисенко.а