Мені ж і ніби всеодно?
Чи світ немов став іншим?
Чому якщо відчинене вікно?
То дощь іде тихіше?
Щоб хоч якісь вже віднайти...
Ті сили, ніби далі жити...
Із кожним днем одні крапки
Давно вже мав це все лишити!
Я сам не свій, в собі не я...
Хіба ж отак? Хотів я жити...
Я розірву усі цепи...
Що закували розум мій
Знесу усі яри, ліси, мости
Проклавши шлях...
Я не спинюсь...
Лишились сили в мені жити...
Борисенко.а
25.03.2015
