Перли змиваються в труби
І губляться десь під містом.
Мій смогом замучений урбан
В тенетах колій залізних.
У пастці брудного вокзалу
Ховають люди обличчя.
Не люди, а білі примари,
Лишають печаль на узбіччях.
Мій димом задушений відчай
Складає недопалки в пачки.
Ніщо на землі не вічне...
На цигарки — остання заначка.
Перли ховаються в трубах —
Їх збережуть Черепашки.
Вони захистять мій урбан
Від смогу і від нещастя.