(за мотивами фільму «Персонаж»)
– Як це чудово,
Що я Вас зустрів…
Я мав видіння… бачив дивні знаки…
Мені приснилось… поміж двох світів
Для Вас несу в руках червоні маки…
Це приказали
Голоси, пробачте,
Що маю Вам зробити подарунок…
Благаю Вас, не смійтеся… й не плачте…
Лише візьміть із рук моїх… пакунок…
Коли хвилююсь…
Плутаю слова…
– Та не хвилюйтесь… бо я справді – рада…
– Місили тісто Ви... така жива…
Я ж бачив Вас, чомусь, на барикадах…
Ось тут згубив
Останній шанс для втечі…
Коли дивився на чутливі губи…
Я відчував лиш смак Ваших тістечок…
-Та ні… Ви витріщалися - на груди!…
-На груди?.. Ні!..
Цього – не може бути!..
Це,власне, зовсім - не в моєму стилі…
Лиш думав… чи зумію їх - забути?…
Тістечка ці… такі… до біса – милі…
– Який насправді
Вміст отих пакунків?
– Ах, вміст?.. читайте!.. там є напис ззовні…
– Самі ж Ви не приймали подарунків?
Вам не здається, Ви – непослідовні?
– Я й сам не розумію,
Що роблю…
Але ж я – мушу… я цей голос – чую!..
– А можна… я усе оце – куплю?
Так це ж – ідея! Я – усе – купую!
– Вся ілюзорна…
Зоряна така…
Вам б щось від “GUCCI”… маєчку від - “PUMA”…
– Що ж там – насправді? – Борошно... – Мука?!!
– Я кращого нічого… не придумав…
Як же красиво
На тендітні плечі
Скидає місяць саван кожен раз…
- Це борошно… спечіть собі – тістечок…
– Чому? ..Навіщо?.. Ви?!.. – Я… хочу… Вас…
Треба терміново передивитися фільм...видіння...тістечка...знов тістечка...видіння...і борошно в подарунок... дотепний і романтичний такий собі подаруночок Гарно написала, Наталя!
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дотепний і романтичний подаруночок передивись фільм,Наталочко,може,і ти щось напишеш...
...я вибираю...муку 
де ж тут оригінальність? 
це обіцяли вже сотні років 
