Бачу в сні рідний дім-
На подвір*ї старенька криниця,
Де немов з джерела-
Напивалась в дитинстві водиці!
Там життя промайнуло,
Де доля стелилась стежиною,
Милувалась тим краєм квітучим-
Моєю Вкраїною!
Мов сьогодні-знов бачу матусю,
Й натруджені руки,
Пригортає до серця не нас-
А маленькі онуки,
Заколисує сад-соловейко співає,
Із далекого краю в гніздечко,
Лелека вертає!
І сльоза упаде на моєму обличчі,
Де хатина моя-біля неї криниця,
Смак води й солов*я,що в саду,
До тепер пам*ятаю!
Знов напитись так хочу,й не можу-
Бо вже час не пускає...