Ви казали, що я цинічна.
Ось дивіться, яка я лукава.
Так любуйтесь уже нарешті
Ви казали і я нею стала.
Хтось кричав за спиною:
"Ти інша!
Без душі і пуста в середині."
Я сміялась: - "Тоді дивіться,
Як навчилась я бути погана."
Всі почерзі мною кидали.
І безчесно судили у зграї
Я ридала, нестримно ридала
І себе я весь час проклинала.
Я в сльозах вся летіла до мами
І в притензіях билася в ноги
"Ну чому ви мені не сказали,
Що у світі не люди, а хами?
Що шукають собі виправдання.
Що вбивають вічно словами..."-
Мама крикнула "Зупинися!"
Перервала мене і втирала.
Тихо сльози мені втирала
І сама вже по трошки ридала.
Ви казали, що я не щира.
А я була щиріша від вас всіх.
А я була занадто щаслива,
Та зробилась тепер вже не щира.
Ви казали... і я змінилася.
Докорінно змінила характер,
Так любуйтесь уже нарешті.
Так любуйтесь, я всього навчилась!
