РЕАЛЬНІСТЬ.
Війна жере, і шкіру дре живцем,
Та відбирає у Держави кращих,
Невже не в силі зупинити це,
Той, хто в чолі поставлений-
НінАщо?
Бо якби тільки в когось із синів,
З Його синів, пролилась крапля крові,
Назавтра він і сам пішов би в бій,
Щоб вивернути шию чужакові.
Стояв би він у першім із рядів,
Бо за дитину відімстити б мусів.
А так...ну що йому до тих життів,
Чужих синів, що падають, як мухи?
А смерть не спить, з війною навздогін,
Селекцію ведуть поміж народом.
За Нього знову чийсь загине син,
А ми будем надіятись, що згодом,
На його місце прийде інший Він,
І як би знову нам не прогадати...
А може вихід є у нас один?
Із нього нам потрібно починати-
У перші лави ставити Главу,
І депутатів позганяти з тронів,
Щоб всі разом прогнали геть орду,
Щоб стали всі у лави оборони.
Бо коли наших виб\'єте синів,
То ким будЕте спини прикривати?
Бо з нас вже досить тих брехливих слів,
Рятуйте землю, або йдіть за ґрати!
07/05/2015
