Для когось, скажеш ти, достатньо вітру
аби відчути міру глибини
хтось розіллє на сонце фарб палітру
а я промовлю: просто обійми
Так, обійми мене, нічого більше
як хочеш - можеш ззаду підійти
закрий руками очі, а ще ліпше
було б разом до краю неба йти
А знаєш, притисни мене ще дужче
ні, не задушиш, цим не переймайся
З всіх сил, прошу, будь ласочка, найдужче
я дихаю на повну, не вагайся
Що? Ти боїшся, чи це жарт невдалий?
Хіба багато хочу, вимагаю?
Який ж ти черствий, жадібний, зухвалий
Останній грам повітря випиваю
Ну от, я задихаюсь, пізно вже, не треба
ти відпустив - я впала, все логічно
Востаннє гляну в світанковий колір неба
Шкода, що все закінчилось трагічно.
