Я знаю, що мушу вже йти, моя мила,
Вставати раніше, лишати одну.
Ти мрії мої на шматки розломила,
Як в ліжко боялись впустить тишину.
І зранку, коли розлітається сон,
І сонце ляга на заплутані коси...
По-ближче візьми до себе телефон,
Ти чуєш, мій голос кричить тобі "Досить!"
Твої мимолітні романи щоночі
І марення кимось на пару годин...
Слова чиїсь в вуха летять, поторочі
Та плечі обтяжують сотні провин.
Ти більше така не потрібна нікому!
І ти не згадаєшся грішними тими,
Які провождаючи тебе додому,
Заходили трошки поспати в хатині.
Ти будеш благати мене повернутись,
Неначе змінилась і стала собою...
Я ще раз прийду і не встигнувши взутись,
На ранок залишу тебе із сльозою.
● Rammstein – Mein Herz Brent ●
неверность в любви не нада никому...
