Спокійні й тихі
Ви червневі ночі,
Як тії очі,як дівочі чорні очі,
Що сяють наче ті зірки.
І розбігаються думки,
І місяць наче зір зіниці,
Як та глибокая криниця,
Що ген отам за видно краєм,
Де пекло сходиться із раєм,
І де оманливий туман,
І море,море,океан,
І щоб там не брехали люди
Ночей таких нема й не буде
Вже ніде в світі,тільки тут
Де наші яблуні цвітуть