химери твої цілують скроні
говорив що руки мої
сняться щоночі
я знаю.слова-пусті.
обіцянки випиті мною
з горла
чи з горя.
сумує моя одинокість
та схлипує й совість
ти моя самотність
мій біль.мій смуток
мій літак.
а я твоя загадковість.
ти-випадковість
один на сотню тисяч простих
облич
ох.ця солодка монотонність
шукаєш очима в мене на обличчі
недоліки
бачиш воду в очах
випиваєш її.а я
зливаю згори
хочеш пам'ятати усе
ні.чому ні?
тому що я лише мить
сьогодні/завтра я впаду
у яму нових райдуг
оманливих але і нехай
грець із ним.
надурять й тебе
і не раз.
але ми зустрінемось там-
де гори дихають в спину богам..
"мій біль.мій смуток
мій літак"