Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Моё сердце ведь в конвое - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Зелений Гай, 09.07.2024 - 18:38
Героїня вірша намагається з бравадою переносити свою самотність та це не дуже їй вдається
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Самотність, як ти не намагайся бути стійким, однаково, те не так уже й просто переносити. Дякую Вам за дружню гостину!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
И это истинно так! Спасибо, Любушка!
брама, 10.10.2017 - 20:14
Ви - хороша людина. Я це відчуваю. Ви - росіянка ...Повірте, немає у мене до ВАС ненависті ... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Помиляєтесь, я не росіянка і вірші російською мовою написані, в основному, ще до початку загарбання Сходу путіним та сама мова тут ні при чім, головне, що людина відчуває з цього приводу у своїй душі, адже на Україні живе багато російсько-мовного населення і якою мовою їм розмовляти - це їхнє право вибору. Дякую Вам защирість!
Розумію ... Все так перемішано ... Але ж не наша КРОВ робить нас наступниками чогось (національної приналежності), а наше мислення. Ми, особисто, маємо визначитися, до якого табору належиммо. Якщо я мислю англійською, значить, я англієць. Так, я можу вивчити багато мов і в разі потреби калякати, - щоб не розпізнали. Але росіяни навіть цим себе не обтяжують, мовляв, де ми, там ми. Я не хочу, щоб Ви говорили українською, але я вимагаю, щоб Ви її розуміли. Інакше ...
Микола Карпець)), 23.03.2017 - 22:35
Це точно, Сонечко, кому ти потрібний, тому ти потрібний таким, який ти є.....а якщо не люб, то хоч на голову вставай, результату - нуль...
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Точно, "хоч плач, хоч скач", а де полинь, там солод не притягнеш і на налигач. Дякую, Миколо!
Надія Башинська, 20.08.2016 - 16:11
А я відчула,що Ваша героїня , а потім... .. ...та ще й... ... Оггооо Так-то... Да.аа.аа.а!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Там і ще один куплет був та я його видалила, напишу тобі... Дякую, Надійко, ти правильно зрозуміла внутрішній стан моєї ЛГ.
Ганна Верес (Демиденко), 03.03.2016 - 19:26
...чего небо зря копчу?Непросте, звичайно, питання, але знайти відповідь на нього, я думаю, Ви зможете, якщо це стосується Вас безпосередньо. Я пам*ятаю, якого діда Ви внучка, а отже маєте бути сильною і мудрою. Дякую за вірш. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, Ганно, якась хвилинна слабкість буває все та минає, бо ж мусимо жити далі. Дякую!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...і хоч тут крути, хоч верти, а всі боки однакові... Дякую, Вікторе!
ТАИСИЯ, 21.07.2015 - 22:13
Мне показалось: "Смех сквозь слёзы"...Но оптимизм выручает в любой ситуации. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прям в корень зрите, Таечка! Спасибо!
Радченко, 21.07.2015 - 21:06
О жизненных трудностях, но смягчают их то зайцы, то котлеты. Будем жить, Валюша!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну, куда же нам деваться - будем жить! Спасибо, Олечка!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...та то, як кажуть, хвилинна слабкість, настроєве та, певно, відображення нинішнього життя, що вже не одного дістало... Дякую, Люба!
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І нікому показати й калач! Дякую, Олечко!
|
|
|