Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: КАТАРСИС - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анно Доміні, 08.09.2015 - 07:29
Собаки брешуть на Сонце - а воно світить собі (казав Мазепа.) Кришталь - навіть розбитий - все одно кришталь, а люмпен і жлоб - він і в шовках люмпен і жлоб.Здається, щось трапилося у Вас, пані Валю. Тримайтеся!! "Хто перетерпить до кінця - спасеться" Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, пані Анно, трапилося... катастрофа космічного масштабу тримаюся, як я іжк Вам написала - за край одежі Спасителя - бо тільки "віра моя порятує мене" дякую Вам за візити і увагу уляна задарма, 04.09.2015 - 23:12
....порозбива́лися космічні зв`язки,торохтять у дахи сонця́-зірки́ - Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, аварія така сталася - масштабна і непоправима - у Всесвіті моєму...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
саме так, пані Лідіє, саме про це і йдеться тут навіть коли зовнішня агресія зруйнує "інструмент сприйняття Красоти-Бога", той "хто здатен серцем бачити" і в друзках-осколках свого поруйнованого "жлобами-рабами" Світу побачить зірки і Світло...вдячна Вам, пані Лідіє, за відчуття цього тексту, бо вийшов він таки надто "внутрішнім" врешті, люмпени-паразити, учепившись кігтями і акулячими своїми пащами за східний окраєць нашої землі - гризуть, щоб обвалити все наше - духовне бачення (кришталі, у яких відбивається Світло) - але руйнуючи форму, їм недосяжна Чаша Грааля - тобто - Дух... ...якщо так багато слів автору доводиться тратити прозою, то це свідчить про те, що поетичний текст вийшов невдалим, не випрозорена думка-ідея... часом і таке трапляється... Наталя Данилюк, 26.08.2015 - 21:42
Красиво! Стільки звуків і блиску!.. Навіть у друзках, що розлетілися... А що вже казати про цілісність такої краси? Філігранна робота - справжня насолода для душі!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, навіть друзки відбивають промені Світла... а у обдарованих здібністю дивитися духовним зором, чи оком багатої уяви - проз Час і Простір - руйнівники гризуни-люмпени не можуть відібрати чи зіпсувати-знищити можливість споглядати Красоту, тобто - присутності Бога в усьому, навіть у друзках від зруйнованої дикунами досконалої форми... складно тут усе, але й просто ніби... мені видно, хоча я й віддаю собі звіт, що добряче накручено - але так уже є...дякую Вам, Наталю... на моєму теперішньому "безриб"ї" я радію кожному їхньому візиту... |
|
|