Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Луноокая: І, мабуть… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Tom d`Cat, 28.08.2015 - 01:26
І що - "Кальцій" буде надійним другом і для інших?Чи там він буде просто "кальцій" - привід спробувати надкусити звабливе яблучко? Луноокая відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я нікому й не раджу заводити собі такого друга. Це йшло особисто від мене у моєму вірші. Чи "надкусити звабливе яблучко " - справа кожного. Не мені вирішувати. Tom d`Cat, 28.08.2015 - 01:01
Автор - хазяїн свого твору.Тим більше, якщо вірш прив'язаний до якихось реалій. А чому "Кальцій" з великої? Луноокая відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Написала "Кальцій" з великої літери, бо для мене та ще одної людини він був надійним другом, певним спасінням, скажемо так. Тому я виставила його у ролі живої істоти, що має власне ім`я.
Tom d`Cat, 28.08.2015 - 00:34
Виразна картина.Цікаве рішення з "І, мабуть". Та я б тут зробив дисонанс - у останньому рядку висловив би певність (там якраз найбільше питань до ритму й розміру). Якщо Вас цікавить ритмічність - подивіться ось цей малюнок: http://ritminme.ru/files/moon.png ( позначення - http://www.ritminme.ru/pro-programu-ukr/pryklady ). Луноокая відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, візьму до уваги.У першому варіанті вірша була впевненість. Тобто, останній рядок був таким: "Аж раптом почуєш улюблені кроки..." Та, зважаючи на ситуацію, з приводу якої написаний даний твір, я дозволю собі засумніватися та дещо зухвало віднестися до розміру та ритму. Знаю, це погана манера, але саме в цьому вірші я насмілюся все залишити так. |
|
|