Вийшов з хати.
Пелехаті
Хмари сунуться вгорі.
Зустрічати буду брата.
З ним пліч-о-пліч на горі
Біля Щастя.
Від напасті
Московитської орди
Рятували Україну.
Пощастило – не загинув,
А у брата пів ноги
Відтяло осколком мінним.
Мати тужать:
– Сину!.. Сину!..
…Свою неньку пожалій
Повернись, прошу, живий!..
– Не ридай, моя матусю,
Якщо в небо відлечу,
Все одно я повернуся.
В сніговій, а чи в грозу.
Хоч сніжинкою узимку,
Або схожий на краплинку,
На твою впаду сльозу.
04.07. 2015р.