І коли ви говорите, що медові горіхи занадто солодкі
Я посміхаюся, бо вам має бути солодко
Доки за вікном так колеться в щоки морозом
А я начіняю вам яблука, грію їх кругло
Домашнього затишку може ніколи не бути
Дому також немає, там улітку давно ростуть трави
Ви приходьте до мене, хоч я Вас неначе не знаю,
Завітайте до мене, бо я уростаю корінням
Скоро буде тепло, кущ калини вже знов забіліє
Скоро сонце як мед на гілках вже загусне смолою
Поки він ще стікає і пахне квітково весною
І я бавлюсь з дитям, а воно не моє.Сутеніє.
Я бавлюсь з дитям, воно так безупинно сміється
Ви приходьте, приходьте. Не стукайте навіть, я прошу
Бо я
майже
Ніколи не сплю
На одинці
Пороша,
Чи то вже справжній сніг за вікном?
А чи я сама справжня?
Не знаю
