Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ВИБУХ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Yana Тymur, 21.01.2016 - 15:01
Соняшник - магічна рослина, неможливо їх минити, коли проїжджаєш повз. Таке влучне порівняння з благородними, багатообіцяючими людьми. Вселяє надію ...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
з людьми... Яночко, я бачила їх зірками і сонцями... які розлетяться космосом і побудують нові Галактики... люди вже не асоціюються в уяві моїй із квітами, як і з зірками - ближче познайомилася... хоча є ще - яких можна порівняти і з магічними рослинами - соняшшниками у цвіту... чи соняЧниками - є така трав"яниста лікарська рослина із жовтими квітками... дякую Вам Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так-так... "30 тон тротіла"
морський лев, 21.01.2016 - 12:13
навіть не знаю що написати......... Валю Ви відчули, ось і все!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
від-ЧУТИ і відчу-ТИ думаю, відчуття - це і є те "око, що бачить і те вухо, що чує"...чекала Вас... отак надихнули вибачайте, що вдруге прийде повідомлення, але додам, бо цікаво виходить: а виходить, що ПО-ЧУТТЯ, це ніби ковзання ПО поверхні чогось (по - вказує на якусь "поверхневу" дію - по озеру, по столу, по небу, по голові - без проникнення, тобто... отже в сухому остатку - відчуття - це сприйняття глибше, чим почуття... що вже тоді казати про емоції, які набагато нижчі почуттів... доступні не тільки людині, а й тваринам... хоча, думаю, тваринам доступні ВІДЧУТТЯ більше, чим многая і многая зпосеред людей... отаке наразі спонтанне "відкриття" сталося Леся Геник, 21.01.2016 - 11:40
Магічні маленькі сонечка, які покликані творити велике... Чудово, п. Валю! Як завжди...
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую, Лесю тут, на землі нашій, підростають і "вибухають" живим світлом сонця і зірки майбутніх галактик велика в Бога Україна благословення наша
Наталя Данилюк, 21.01.2016 - 11:17
Чудова місія у солонешників (я й не знала, що є ще й така назва, справді символічна, адже тут корінь *коло*) - будувати нові Галактики і осявати старі! Такі собі маленькі сонця серед нас.
Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
так, Наталю у цьому смисл до того як зацвісти - солонешники (це з тієї маминої-бабціної сільської "санскритної" мови - про що свідчить збереження повної основи - коло-сонце - слово) - то перед тим як зацвісти - усе безмежне поле, розліноване стрункими рядами, ніби здіймає до неба кулачки темно-зелені - салютує небу, чи присягає на вірність... а далі - коли розцвітуть і набудуть схожості із сонцем (а сонце - це також зірка) - ну, ніби це дитячий садок, чи якісь курси - для майбутніх будівничих нових Галактик... гарно... дякую Вам, Наталю Друг - це той, хто тебе розуміє... у крайньому разі - не заперечує, не намагається виправити-знищити - перекувати-переламати-перекрутити-підігнати "під себе" Ви - мій Друг... і я -Ваш Анно Доміні, 21.01.2016 - 09:22
При друкуванні у ворді правою кнопкою миші слово можна додати у словник, і тоді система його запам"ятає і вже не виправлятиме (принаймні, у мене так). З непроханими критиками - важче. Певне, слід змиритися, як з небажаним дощем Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
спробую... дякую Вам, Анно
Анно Доміні, 20.01.2016 - 16:37
Упертий чоловік. Спрямувати б цю впертість на щось інше, корисніше (ніж переконання того, хто не потребує тих переконань). Але ж від віку було: є Поети - які пишуть так, як підказує серце, а є Критики - які займають свій час тим, що вказують Поетові, як і чому треба чи не треба писати... Солонешники - гарне слово, сповнене більшої повноти, ніж просто "соняшник". Валя Савелюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
це якраз із тих слів, які "знають істинний смисл", і які не є літературною нормою - з тих, що я мала на увазі у "Словесному", а мене у любительстві суржику запізрозили... сьогодні, поки писала цього вірша, разів зо двадцять система самовільно виправила мого "солонешника" на свого солонеЧника... солонеЧник - лікарська трав"яна рослина з жовтими квітками - гарно, звичайно, і тепер я запам"ятаю, як звуть цю рослину - але справа в іншому: нізашо не хотіла програма згодитися і змиритися із моїм солонеШником... приблизно, як пан zang із наголосами, розриваннями слів і багато чим іншим - навіть із окремими віршами в цілому - "ВІРШ НЕ ГОДИТЬСЯ" - як ніби пан акушер... дякую Вам, Анно |
|
|