мені лишились лиш тренування, де я - лишня.
я знов прокладаю лижню на завод Шевченка.
оця субота, принишкла в листі в кутку тижня, -
моє незмінне,
моє безцінне.
священне.
автобус: ранок. автобус: кава. константа.
ми знов стандартно розминемося, це всі знають.
та я заходжу в спортзал у кедах - мов у пуантах,
поки очі
до порожнечі
звикають.
та в дні, коли ми все ж бачимось [шанс повторний>,
заходжу, уся гарячкова, лиха й блакитна, -
ти мовчки стоїш у білій байдужій формі.
і я забуваю,
що поміж нами
нема
митниць.
