Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Карплюк-Залєсова: ЖИВЕМО ВСЯКО І УСЮДИ - ВІРШ

logo
Надія Карплюк-Залєсова: ЖИВЕМО ВСЯКО І УСЮДИ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Персональный ЧАТ Marika
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ЖИВЕМО ВСЯКО І УСЮДИ

Надія Карплюк-Залєсова :: ЖИВЕМО ВСЯКО І УСЮДИ
Які бувають люди різні -
Обідні, раніші і пізні :
Хто спить , а хто у формі зранку
Спішить до праці від світанку,-
Невпинний рух і штовханина...
Аж поки не настане днина.

Сумні і кволі о полудні ,-
Їх мало, наче ті приблудні,
Ч и вільні від заробку нині,
Що без роботи в цій годині ?..
Ось стало сонце на пів неба,
І знести це якось-бо треба...
Хто віддає свій борг державі,
А хто в приватника в заставі,
Хто п"є у барі прохолоду,
А хто - у ліжко має моду...
Усі, неначе сонні мухи,-
Їдять, працюють, люблять слухи...
Зробивши, сонце повний круг,
Виходить з днини літній дух
І людство дивне і щасливе,
Ч и в спекоту, чи після зливи
Летить на крилах у квартири
Свої залатувати дири
Все метушиться, знов спішить:
Хто до сім"ї , в кафе летить,
Хто до батьківської вечері,
Кому любов відчине двері,
Хто у театр , в ресторани
Свої зализувати рани...
Отак підходить до кінця 
Історія одного дня,
Що тягнеться отак у місті,
Хоч душно й тісно, наче в тісті,
В такий -от спосіб міський люд
Життя єднає в лінь і труд...

Тепер, можливо, хтось охоче
Життя послухать інше схоче
І ,хоч воно сіріше в чомусь,
Дивись, приглянеться, і комусь
Зміняти схочеться на ділі
З калейдоскопа дні - на сірі...
Так, сірі, бо у нас в селі,
Неначе в вічній боротьбі
Із дня у день землиця плаче,
І не господар, хто не бачить,
Як хліб росте чи цибулина,-
Це знає добре і дитина !
О п"ятій ранку сонце сходить,
Господар до хліва заходить.
Перш, ніж поїсти чи попити,
Худобу мусиш обходити,
Пастух чекає з чередою,
Відтак не займешся собою...
А далі,- вибору немає ,
Вже здогадався, хто читає,-
Мотику в руки чи на плечі,
Води багато, щоб, до речі,
Не стало зле на сонці літнім,
Бо гріє вже не так , як в квітні!
І так - до другої, у полі,
А там ідеш і не поволі...
Оббігати живе все треба,
Тай дітвора пів дня без тебе...
І забуваєш, що не ївши,
Хапнеш в торбину, полетівши.
І так щодня : буряк, картопля,
А там розсада безподобна
Капусти, перцю,помідора...
І так день- в-день, - роботи море,
Аж в ріст піде - тоді зупинки
Для себе викроїш хвилинку
Ще двічі влітку - сінокоси,-
Стають ранесенько, як роси...
Коса, щоб добре тняла трави ...
А там - поснідать, сонце встало,-
Сушити, грабати, складати...
Працюють діти , батько, мати,-
А там- збирання урожаю,
Що це таке- я добре знаю...
Не гріє, не пече вже часто,
А дощ із вітром годить рясно,-
Збирати мусиш- твоя праця,
Ти  ж не якась із міста цяця !
Живемо всяко і усюди,
Звикають до усього люди,
Та я схиляюсь низько тим,
Хто землю любить без годин.
Для кого- відпочинок- свято
І цього дня їм забагато
Це -наймудріші трударі.
Що долю віддали землі...
Потріскані,рапаті руки,
Та совість чиста  їх від муки,-
Вони ні в кого не забрали,
Вони ростили й годували !

ID:  644328
Рубрика: Поезія, Ода
дата надходження: 16.02.2016 12:44:09
© дата внесення змiн: 16.02.2016 12:56:45
автор: Надія Карплюк-Залєсова

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (366)
В тому числі авторами сайту (5) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

геометрія, 16.02.2016 - 16:18
Дякую, Надійко, за таку гарну оповідь про селянина, його життя, його турботи, його і болі і скорботи. Я теж з дитинства, із села, і все оте також пройшла... 12 16 girl_hospital good give_rose
 
Надія Карплюк-Залєсова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, вам за увагу , мені приємно, що люди читають такі довгі вірші, бо сама, якщо чесно не люблю таких " поїздів" give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose !
 
Haluna2, 16.02.2016 - 14:38
Ця тема мені до болю знайома,бо сама живу у селі.Дужегарно ви зуміли описати життя в селі. 23 give_rose
 
Надія Карплюк-Залєсова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую.Галинко ! Свята правда, якби той світ повернувся до села.... та де там зараз ! 23 23 23 give_rose
 
Олекса Удайко, 16.02.2016 - 14:05
12 Важливі, корисні роздуми, Надіє! icon_flower
 
Надія Карплюк-Залєсова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
22 23 friends СПАСИБІ !
 
Надю, вірш дуже правдивий. Заслуговує найвищої оцінки, що я й зробила. Хочу поділитися своєю поезією на цю тему:
Замислився степ над життям селянина

Замислився степ над життям селянина:
Працює в ясну і негожу той днину,
Із сонцем встає, а із місяцем ляже!
Для нього ніколи нема вихідного,
Не може той степ зрозуміти одного:
Чому селянин так працює завзято,
Та тільки мишей в нього й сміття багато.
А ще борозна, не одна над чолом.
Кончина прийде – проведуть всім селом –
Такі привілеї, бач, вислужить потім,
А зараз він пахне лиш гумусом, потом.
Штани як знімає, вони аж стоять,
Та репані п’яти давно вже болять.
І сонцем, і вітром його обпече,
Болить від важкого то ліве плече,
То праве вмостить на лежанці не може
А ще поперек на тверде кладе ложе,
Поки він сінця запасе для корови.
Хіба ж селянин такий буде здоровий?
Всьому дає раду: сім*ї, поросятам,
А як заведе каченят, гусеняток,
Курчат швидкорослих, також полюбляє,
Сусіда, що збоку, за них ще й полає,
Щоб їлося добре і спалося краще,
Себе запитай, а мені це все нащо?
Не скаже, за день, навіть, що вони їли,
Отак і живе селянин в Україні.
Це й так зараз добре, що хоч не будує –
В старенькій хатині тихенько бідує.
Театр не для нього, газети невчасно,
Чого ж селянин український нещасний?
І землі хороші, і руки робочі,
Куди ж тільки дивляться Господа очі?
Хворіти не треба, бо грошей немає,
В лікарню не їде, він дома вмирає.
На рідній землі і у рідній хатині,
Яку він залишить дружині, дитині,
За неї здеруть ще такі грошенята,
Що не допоможуть й оті гусенята.
Нотаріус, суд в перспективі чекає,
Хай краще ніхто і ніде не вмирає!
Чи зміниться щось у майбутньому в нас,
Покаже, мабуть, тільки батюшка – час!
12 12 12 16 17 19 22 22 give_rose
 
Надія Карплюк-Залєсова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
" Куди ж тільки дивляться Господа очі ? " Правдиво до болю хоч люд потрохи і сам доходить до того, що вартує, а без чого можна обійтись, з допомогою дітей,звичайно ж ! Коли щось зміниться ! ? 23 22 16
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: