волосся заплутане вітром
теплі твої обійми
сьогодні керуй моїм світом
а завтра не знатиму де ти
мурашки по тілу біжать
як коні усім табуном
нехай нам у спину кричать
сидять по кутках павуком
сумніви,мрії й надії
завтра пройде,вони ж молоді
а ти цілуватимеш вії
й губи мої п'янкі
фарфорові плечі
так жадно цілуєш
усі мої речі
назавжди карбуєш
моя одинокість
твій сум і твій біль
твоя кароокість
космос мій