Пам'ятай (навіяно мелодією пісні Джо Дассена "Бабине літо")
Ти підеш, а за тобою день згаса...
Він колись повернеться знов, але тебе вже нема...
Віднайдеш той острів, де живе краса,
Але чому замерзла любов? Чому панує зима?
Ти і я - у сірій каруселі днів...
І моїм ранковим ім'ям когось ти знову назвав...
Я одна в напівпрозорості снів
У передмісті весни чекаю нового дня...
Він іде у прохолоднім шумі грози,
У шелестінні-шепоті трав, в цілунках сонця - той день.
Поверне когось у світ тепла і краси
І стане він початком нових - легких і світлих пісень...
Пам'ятай: жалю немає й каяття,
Лиш спогад часом сплива в напівпрозорості снів...
Та пізнай всю кару й легкість забуття,
Ту паралельність існувань в невідворотності днів...
Ти підеш... Ти і я.... Пам'ятай...
Світлано, мною перечитано вже багато Ваших віршів... І кожен - абсолютно бездоганний, глибокий, майстерний, смістовний... Ви - справжній талант! І я радію зустрічі з Вашою творчістю..
Любонько, Ви рятуєте мені настрій - прочитала Ваші слова - ожила.Дякую Вам від душі Я просто втратила свій час і шанс у поезії - будні виживання...А те, що пишу, - це крихти від того, що могла б написати, якби займалася цим серйозно.