Всі слова належали комусь,
Всі цитати видерті із книги,
Я тобі доземно не вклонюсь,
Пам’ятаю всі твої пориви.
Ті чужі, написані пером,
А своїх я довго не писала...
В моїм серці темно-сірий фон,
Що себе ним вміло фарбувала.
За обличчям радісно-пустим,
Я ховала сум своїх печалей.
Що ж, пора зустрітись "на один"
на стежині, де я починала...
