Таке величне це небесне море,
Що зіткане із плазми та імли...
Подряпини гарячих метеорів
На ньому візерунком пролягли...
Розкинулася ковдрою Безмежність,
Забула ейфорію і екстаз,
Бо спокій лиш підтверджує належність
До тих, кому давно підвладний Час...
Стоокий Космос дивиться на тебе...
А цвіркуни... про щось... у сі-бемоль...
На тлі скарифікованого неба
Застигли ніжні постаті тополь...
