Сорока живе в перелісках і в полі,
Відвідує парки частенько доволі,
А ще полюбляє бувати в садах
І участь приймає у різних дивах.
Кругом має вставить свої “п’ять копійок,“
Знаток вона сварок усіх, навіть, бійок,
Мистецтвом польоту вона володіє,
Знайти щось поїсти – це завжди уміє.
На вроду насправді вона – екзотична,
А ось поведінка якась - хаотична:
Буває нестерпна вона і зухвала,
Хоча інтелекту в сороки немало.
Руйнує ще гнізда співочих пташок,
В самої – не дуже такий голосок.
Ще любить до жаху всілякі блистюльки -
Від різних дзеркал – аж до срібної кульки.
Буває, що людям із нею морока,
Така хуліганка оця білобока.
Гарний вiрш, Людмило. Але ж, дивiться, хоч iнодi сорока робить i негативнi вчинки, та все одно люди до неi повагу мають. I у народнiй творчостi про сороку простi люди часто згадують. Наприклад, у приказках: "Це менi сорока на хвостi принесла", i у дитячих забавках: "Сорока-бiлобока, на припiчку сидiла, кашку варила. Ополоником мiшала, дiток годувала".
Тiльки от у вас у 5 рядку все таки правильнiше написати "своi", нiж "своiх" - "Кругом мае вставить своi "п'ять копiйок".
Шостацька Людмила відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Дмитре.Уже виправила.Я справді не пам'ятаю як це правильніше.Довірюсь Вашій пораді.