Сині очі дівчиноньки
Серебром світяться від сліз.
Місяць в небі, мов той красень
Тишу й спокій несе усім.
Зорі й місяць в небі яснім
Мир дарують душам живим.
Сльози в очах молодої дівчини,
То перший урок в її житті.
Час від часу Бог навчає,
Як жити треба на землі,
І уроки повсякденні
В коханні маємо нести.
Дівочі сині очі у небо
Дивляться у вись,
Там зорі - небесні світила
Ясним золотом світяться вночі.
Дівчина, мила синьоока,
Витри ти оченята свої.
Перше кохання – то від Бога
Вчить тебе стійко всі недуги нести.
Бог Небесний – то все втіха
Для людей зневірених.
Бог Небесний – то є лікар
Від злих емоцій на землі.
