На далекій чужині.
Де немає волі.
і де вітер не гуляє,
Як у нас по полі.
Де думки весь час далеко,
В рідний дім літають.
Де мене, в краю ріднім...
Не́ забувають.
Всю журбу, тягар буденний,
Витерпіти важко...
Все не миле тут, не рідне,
І звикнути тяжко.
На далекій чужині
Де немає волі.
Одні гори, круті гори,
Навкруги повстали!
Сірим муром, мов навмисно
Білий світ заслали.
Повільно линуть дні і ночі,
Заходить сонце,
Приходить день,
І тільки вітер мені шепоче...
Що скоро... скоро... відпустки день.
