КАРФАГЕН.
Люблю бродити літнім Карфагеном,
Вслухатися в розвалищ голоси:
І, знаєте, стискає серце щемом,
Які величні відбулù часи.
Мов через пальці пролились пісками,
Розвіялись вітрами наших днів
Імперій зміни, війни між царями,
І наче чую, голос прогримів:
-Імперію будуйте в цьому місці,
Бо Карфаген- всій Африці чоло!
І як тут не згадати про Еліссу*?
(Таких ще досі мудрих не було),
Бо прозвучав наказ: землі їй дати,
Лиш скільки вкриє шкіра із бика.
Як там зуміє місто збудувати,
То й правити будè її рука,
Але Елісса вийшла із проблеми,
Порізала ту шкіру на паскù,
І обв'язала скільки поля ними,
Що цитадель вмістилась завширшкù
Пів-Рима, або, навіть, пів-Мілана,
І правила б, якби не хитрий Рой,
Що залицянням, хитрістю й обманом
Прирік, неначе відьму-на вогонь,
Бо дівчина душею була чиста,
І не бажала жити у грісі...
Існує досі самострати місце,
І пам'ятають про той день усі.
Тому й ідуть тутешні і туристи,
Щоб окунутись в тих історій мить...
Люблю бродити Карфаненом літнім,
Який через століття нам кричить
Про міць свою над іншими світами,
Колони стогнуть, молячись Богам,
А у Ель-Джеммі темними ночами,
Лунають дифірамби давнім дням,
Де кров свою лили за Рим і Трою,
Могутні гладіаторські бійці...
Стежинкою історії святою
Крокую між Імперій... навманці.
Карфаген-давня столиця сьогоднішнього Тунісу.
Ель-Джемм-місто в центрі Тунісу, в якому існує точна копія Римського колізею збудована, коли Карфанег був частиною Римської імперії, який належить до всесвітніх скарбів людства і знаходиться під захистом ЮНЕСКО.
У вірші згадана княгиня Елісса Карфагенська( Ді'дон), яка розумною хитрістю ( порізавши бичачу шкіру на паски і обв'язавши нею поля) зуміла взяти у царя Роя багато землі, на якій згодом збудувала цілий Карфаген, але не витримавши його брудних залицять, стратила себе на вогні.
Дякую, бо прислуховуюсь до ваших порад. Думала. що то русизм, вже хотіла з Вами сперечатись, але потім таки дійшла висновку, що є різниця в значеннях-місто чи держава. Дякую!
Дякую, Наталю - без Вас... я б не потрапила до КАРФАГЕНУ... 
