Віктор ГОНЧАРОВ "У ліжку хворий, мов гранату…" (пер. з рос. )
У ліжку хворий, мов гранату,
Із бромом пляшку підійма,
І ось тісну і так палату
Сповняє бою метушня.
Він знову йде в свою атаку
І побратимів кличе в бій...
Жорстоким, мабуть, був двобій.
Хірург і той вже ледь не плакав
І, щоб позбутися тих сліз,
Про марення дурниці ніс...
Коли вже вечір язикатий
Панель оближе всю брудну,
Внесуть когось до нас в палату
На постіль ту ж, на ту ж саму...
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ:
Больной, как будто бы гранату,
Бутылку бромную берёт,
И снова сонную палату
Корежит хриплое: "Вперёд!"
Он всё идёт в свою атаку,
Он всё зовёт друзей с собой...
Наверно, был хороший бой!
Хирург и тот чуть-чуть не плакал
И, чтоб избавиться от слёз,
Какой-то бред о бреде нёс.
Когда же вечер языкатый
Оближет пыльную панель,
Внесут кого-то к нам в палату
На ту же самую постель!
