Звичайна,
земна,
звичайна...
Не солод, а свіжий хліб.
Гадає, причарувала
на вічність, на кілька діб?
Звичайна…
Гнучка, тривожна,
уважна до Магдалин,
з словами завжди тотожна,
а вірші - зерно і млин…
Звичайна, тому що щира:
Не поряд, та - кроком руш
від Ангела до сатира,
із піснею, що до душ…
Звичайна, - згадала, власне -
від степу родина, рід,
співає, бува, невчасно,
аби розтопити лід…
То випий словесну частку -
у келих - налий вина...
Бажає тобі щастя -
віршує тебе вона...
Є трохи кокетства) Але ж ми - жінки)) до того ж - цікаві, з родзинками)))) 
