Між небом й землею – межа невидима,
Поміж ніччю і днем лише тонка лінія.
Всі межі не чіткі, до твого відома –
Неначе слова, що записані в Біблію.
Хтось окреслив всі межі й назвав іменем,
Цей пунктир наче час – пісок у годиннику.
Пара, знову колись стане срібним інеєм,
Межа дорівнює завжди – лиш чиннику.
Та межі і відстань не мають значення,
Якщо лінії стерти – начисто ґумкою.
Дія, чинник, межа й точка призначення,
Крізь простір і час – обійму тебе думкою.
Й поскладаю, слова до купи в речення
І проллються вони до тебе – знов повінню.
Меж не існує, моє заперечення,
Останні кордони між нами – вже пройдено.
Ми вийшли за рамки своєї свідомості
І ладні роботи все, що лиш зможемо.
Нами порушено вже всі послідовності,
Я певен, ти знаєш – ми переможемо.
