****************
Одцвітають сади, облітають сади, облітають,
Їх краси буйноквіття на трави спада молоді...
У весняному вальсі пелюстки-сніжинки кружляють,
Свій привіт відсилають минущій, мов юність, весні.
Зупинити б цю мить - цей екстаз неповторний цвітіння
У чарівному колі, котре називають життям,
Рай вишневих садів, і тюльпанове яре горіння,
І бузків переливи - із радістю напополам.
Споглядаю, мов сон, це весілля життя неповторне,
Цю даровану Богом Раїну - колиску мою,
І вертається юність, і лагідно ніжність пригорне,
Мов немає для горя місцини у цьому краю...
Одцвітають сади, облітають сади, облітають,
І печаль одцвітання на душу лягає мені...
У прощальному вальсі пелюстки ясніють-кружляють,
Щоб колись повернутись весною - в новому житті...
гарно!
Гарний вірш. 
