За лісами, за горами.
За широкими морями.
За корпицею соломи.
Там де вже -- немає вдома.
Там ріки холодні води.
І русалки хороводи
водять в дощову погоду.
І немає там народу.
Лиш Яга в старій хатині...
Страшно там ходить людині.
Вогонь грить, вода кипить.
Сама з собою говорить
Стара Яга.Біля котла.
Про вже забутії діла..
---Дафно все я не салітала.
ФиТать стала готами стала.
А топле пулоп ше ласок.
С Хашеєм слим на посошок.
А ше чалчиночку до лота
і доблу кіштку, ше лобота.
Ха ти Хотяла блись няф-няф.
Ф пательні тілку плолисаф.
Тепел теше, ши то техла..
. Еех лохи. Лихі тіла...
Ну хош пи тушу те снайти.
Та лозмошить, та потофхти.
Лахмітта снати та ф хасан.
А там вше шухай.пан не пан.
Опмити тіло,слити фоду.
Тоті нофу дистала п флоду.
Уше пішло пи нафпаки.
Фіттала б хлішнику локи.
Фін путе мудлим,я флотлифа.
Ото намлийала фше дифа.
Отак бабуся говорила.
І одночасно борщ варила.
З капусти, моркви бурячком.
А добре було б ще гачком
шматочок мяса підчепити
Ну а тоді уже варити.
Мене учив і дід і тато--
Наук на світі є багаио.
Якісь проходимо ми в школі
До букви буква і поволі
ми першу азбуку читаєм
І букви у слова сплітаєм.
А ще письма важкий урок.
От паличка а от крючок.
Учи теля--- йому ще жити.
Науки різні треба вчити.
Щоб в лісі не боятись вовка -
-Для вовка є своя уловка.
Усе про ноьго треба знати.
І на снігу сліди читати.
Що любить він і де він спить.
Може голодний і кортить.
десь попоїсти сіромасі.
А ми тихесенько у класі.
Про вовка з букваря читаєм.
Уже про нього трохи знаєм.
І про ведмедя і лисицю
І чарівну заморську птицю.
Що вміє лиш хвостом вертіти.
Та годі вже. Пора летіти.
Отут сідайте поруч мене
І полетіли--Прощай нене...
Давно було. Ще в ті роки.
Не чули люди про казки.
Князь Володимир при короні
А ми на службі, все в законі.
А тут наш скот став пропадати
і довелось тоді послати
мене, Федота на кордон.
Шоб світом праведний закон
був у пошані між людей.
Щоб християнин і єврей.
По совісті чинили торг
А щоб украсти чи у борг.
То вже ні ні. Бо так не гоже.
А у біді нам Бог поможе.
Мене в дорогу споряджали.
До сидора всього напхали.
Дві -три картоплі і цибулю.
Ще до фузеї добру кулю.
Штани , онучі, вентилятир.
Лафет, гармату,каліматор.
Есмінець, танк і вертоліт.
Щоб легше було йти в похід,
ракети взяв з собою * Трайдер*.
Та ще гарнесенький коллайдер.
Дали фузею і патрони,
Ще добру шаблю і закони.
І провіанту і палатку.
дали шлагбаум на добру згадку.
Нічний горшок , дали набат.
Може хтось буде тому рад.
Солдата ранець все приймає.
Жаль що назад не повертає.
Немов ота бездонна бочка,
Туди усе, а звідти точка.
Як не старайся не проси,
Назад ні кроку, хоч труси.
Хоч бий об землю,хоч катай.
Хоч те добро на ус мотай.
Дали всього, бо там кордон.
Хай буде праведним закон.
Що про похід вам розказати.
То буде важко вам читати.
Давно скінчились всі дороги.
Лиш голі кості голі роги
Та ворон кряче ненажера.
Чужа тут , дивна атмосфера.
Аж раптом-- гульк-- дивлю хатина.
Я аж присів, немов дитина.
Дозор, секрет, ні пари з уст.
Чи птиця де чи гілки хруст.
Щоб ворога перемагати
усе про нього треба знати.
Жила Яга з котом у хаті.
не те щоб бідні, не багаті.
Чи для забави чи для виіхи.
Збирали ягоди , горіхи.
Варила борщ, варила кашу.
А ти послухай казку нашу...
Я до Яги кажу--- День добрий.
Може занадто я хоробрий.
Бо я солдат. І я простой.
Але дозвольте на постой.
Склийся с очей. Хай схине світ.
Се путе мій топі отвіт.
Шоп ти ніте не сохланився.
Шоп ти клісь семлю плофалифся.
---Я вас почув. Слова відверті.
І хочеш ти моєї смерті.
До тебе з миром я прийшов
. І попросив, а що знайшов?
А зараз ти, готуйся к бойні.
Та ще слова знайди пристойні.
То для гостей, що скоро будуть.
Чи мо* в біді тебе забудуть.
По зорях ми призначим дату.
Візьмемось дружно за лопату.
Зроблю я бруствер і окоп.
А ти ,давай, вари окроп.
В хаті й надворі прибери.
Бардак хороший до пори.
Отам поставлю я гармату.
Та так, щоб не розрушить хату.
Там буде кіт в атаку перти.
Тобі і гостям щоб не вмерти,
Тут приготуємо бліндаш
. Що за розмова-- даш не даш.
Сама ти бойні захотіла.
Та ше хвалились--профіль тіла...
Та вище всього Божа Воля.
Поля, ліси і трохи моря
розділим рівно пополам,
А там подивим дам не дам.
І до роботи я узявся.
Як там умів так і старався.
Сухий патик,черту малюю.
Відомо, з бабою жартую.
Є два стовпи, а ось рудина.
І вже приходить та хвилина
стоїть шлагбаум, мотузка, камінь.
Отут лихому буде амінь.
Зробив опудало з соломи.
З ним привітався і ми дома.
Назвав опудало Петром.
Прийде біда то ми селом
біду побєм і закопаєм.
А потім добре заспіваєм.
Збудуєм стіни для фортеці.
Там буде шинок, ми по деці.
Там буде банк , а там управа.
Наша земля і наша справа.
А тут, друззя мої старанні,
збудуєм церкву на три бані.
От красота, для дурня рай.
А ти Бабусю--- дикий край.
Я на сьогодні набрехався.
Вечерю зїв і спати вклався.
.. А Баба з люті аж трясеться.
То сяде тихо, то зірветься.
Та взад, вперед, попри кордон.
А що поробиш , є закон.
Петро стоїть, не ворухнеться.
Коли до нього хто озветься
він головою потрясе,
А далі службу знов несе...
Баба крутилась і сідала.
Лягала спати і вставала.
Вже терла носа черемхою,
І сильно гупала клюкою.
От що придумала старенька.
На віник сіла і хутенько.
В далекі мандри полетіла,
Бо до Кащея має діло.
Старий Кащей жив за горою.
Бо нехотів поруч з Ягою.
Як там умів , час коротав.
Гризти не гриз, а лиш ковтав.
Ковтав усе що в рота влізе.
Зубні протези що з заліза,
Він почепив на цв*ях , на двері
. Страшний Кащей лиш на папері.
А так--- красавець дідуган.
Лиш одягне він свій кафтан,
підкрутить вуса з сивиною.
Веселі кучері горою.
Ну худощавий. Трохи чорний.
На всякі капості моторний.
То вовка гонить по лісах.
На кабана наводить страх.
А то завертить бородою..(з молодою).
Роками дружить він з бідою.
Кащей якраз трощив горіхи.
Не для забави, не для втіхи.
Просто три дні він на дієті.
Про це не пишуть у газеті.
Бо в тім краю нема газет.
Живий Кащей--- живий секрет.
Тут і Яга приперлась.--- Здласьтье.
Си не сехаєте напасті?
Я пашу допле тут шифеш.
Голіхи холуном тофшеш.
Ніхто топі не наплитає.
Не швендае і не штофхае.
---А хто мене штовхати схоче.
Чи в білий день, чи серед ночі.
Такий ще досі не родився.
Хи хи. Штовхати не навчився.
---Аха--- Отут Яга сказала..
---Ти ше не шуф , а я й неснала..
Солтат плипелся ф нашу хащу.
Тахий тохляк, туша плопаща.
Піф мохо лісу фіткомсаф.
Хе хе сталий ха ти й не снаф.
Сколо плиплеться і то тепе.
Ну а тоті фсе плошай лебе..
. Я попелетила. Адю.
Іту. Снайту сфою латью.
Потамся ф мандли світ за осі.
Нема муссин. Нема тут мосі.
Старого аж крутнуло током.
---Що!!!??? Окупант. Ану ти толком
швидко розказуй все що знаєш.
Бо опліуху знов злапаєш.
---Солтат у фолменній отеші.
Плийшоф і фше малюе меші.
Плийшоф с Петлом, фони не сфанні.
Путуе целку на тли пані.
А ше хасалму і хапак.
Ота холота, той шеблак.
---Так кажеш *** на три бані!!!
Молись , Солдат,Це дні останні
прийшли до тебе. Де мій кінь?
От тільки він побачить тінь,
помре від страху сам собою!!!
А ти ,стара, сюди з бідою.
І тут Кащей коня позвав.
Дав тумака і осідлав.
Одів на голову шолом.
Шаблюка з боку, наче лом.
Ага, ще взув він ржаві шпори.
І на коня. Та через гори.
Тим часом я не байдикую.
Окопи рию і будую
високий бруствер для гармати.
Тут буде бій.Нам не звикати.
От і Кащей на шкапі преться.
Старий, кривий, а в драку рветься.
Виймає з піхов він шаблюку..
. Про це окремо ми до друку.
За ним на вінику Яга
. І з далеку--- Агааа Агааа
. С шиттям плошайся ти, слушака.
По салас схинеш як сопака.
Я до Кащея---Тпрууу.. Стій діду.
Не гоже в драку без обіду.
Ти є Кащей. Безсмертний ти.
Ну а мені куди іти?
Останні це мої хвилини.
Давай но зробимо помини.
Щоб честь по честі. Все як треба.
Ну а тоді піду я в небо...
Сідай но тут. Бери чарчину.
Кусочок хліба. Цибулину.
Коли Кащей почув про чарку,
в момент змінив воєнну марку.
Сів на поляну, фляга поруч.
Старий за чарку обіруч...
Три деци ми в момент вцідили
Чим було в нас, тим закусили.
Стара Яга чекає бою.
Все лається, трясе клюкою
. Ну а Кащей забув про драку.
Все хоче вцілити по гаку.
Такий старий, а хоче див.
Орієнтацію згубив...
От напились ми , і наїлись.
Нам заспівати закортілось
. Ми так ревли як два вовки.
Як ті голоднії бики.
Про чорні брови, карі очі.
Що кожен хоче серед ночі.
Кругом притихла фауна й флора.
Бояться всі такого хора.
Ну досить вже. Усі втомились
. От над поточком нахилились.
На ніч грядущу мили ноги...
Знесе вода усі пороги...
Є серед лісу літня ніч.
То там сова кричить, то сич.
То гілка трісне під ногою.( нагою).
Але чому все це зі мною?
Хропе Кащей, хропе Яга.
А той котяра знай, ага.
тихенько вліз в дуло гармати.
Ну і кресалом став чирькати.
Гармата стрельнула котом.
А от що було вже потом...
На місяці кіт опинився
Злякавася дуже.І скривився.
Нявчить на місяці котяра
. Неможе спати стара пара.
---Хашею. Платику. лятуй.
Ти потифися те мій глуль.
Фелни хота. Фсини ти хаску.
Схотую я топі сахфаску...
Яга Кащея , знай, благає.
Гарні слова йому мовляє.
Кащей бурчав щось з будуна
---Ти , Бабо, краща як одна.
Як я на місяць доберуся?
Добре і так. Я не журюся.
Плаче Яга. Кота їй шкода.
Така жіноча є природа-
-- коли случиться з ким біда,
біді зарадить хоче. Да.
Серце не камінь. Кожен знає
. В біді як може помагає.
Зробив з шлагбаума я скакалку.
Кащей на душу прийняв чарку
. Заліз на стріху, звідти скочив.
Ну хто б мені того пророчив.
Я вже на місяці розсівся.
Добряче змерз. Ще не зігрівся.
Котові в зуби дав кінець
і знай травлю. Я молодець.
От баба вже кота приймає.
Цілує ніжно. Обнімає.
Але мотузка та з вузлом.
Чекай біди. Буде об лом.
Вербу той вузол якорить.
І я лечуууу... О дивна мить.
Навіть злякатись я не встиг.
Ну а землі уже достиг.
Об землю гепнувся я з ходу.
Не треба в тім винить природу.
Усі живі. Усі здорові.
Якщо Бог дасть то казки нові,
для Вас напишемо колись
. А зараз Богу помолись.
Задуй стару, воскову , свічку
і лягай спати. Добру нічку..
27.05.13р. Ф Секереш.
ID:
737011
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 08.06.2017 12:29:40
© дата внесення змiн: 08.06.2017 12:29:40
автор: Федір Кульгавий
Вкажіть причину вашої скарги
|
