|
Я квінтесенція початку і кінця,
Я потаємні мрії й сподівання,
Творіння, що зіграло роль творця,
Пишу свої ж блаженство і страждання.
Я квітка, що росте крізь гній, і Я теж гній,
Причина й наслідок, суддя й підсудний,
Я сарани й метеликів барвистий рій,
Я сенс – невічний, але абсолютний.
Найелегантніший на світі егоїст,
В Мені злилися разом пекло й небо,
А ще Я найщедріший альтруїст:
Собі я віддаю самого Себе.
Невинна Єва Я й спокусник Змій,
Я стогін відчаю і насолоди,
Боротися зі Мною ти не смій -
Я витвір найпрекрасніший природи.
Я найтендітніша із муз - такий слабкий
Й водночас слабкістю своєю і могутній,
У лоні голови тримаю світ крихкий
І де б ти не пішов – Я там присутній.
Я те чудовисько, яке в нічній пітьмі
Стоїть над ліжком і так хоче жерти,
Усі кошмари втілені в Мені,
Я той, хто вб’є тебе… Я твоя жертва.
Я Сатана, Ліліт і Астарот,
Я Михаїл, Марія, Ієгова,
Я Будда, Сехмет, Ра і Азатот,
Я суть мовчання і гірка суть слова.
Своїх немає в Мене храмів та ікон,
Я бич таких, як Я – надія й страх,
Зі скла та срібла Мій тендітний трон:
Мене побачити ти можеш в дзеркалах.
ID:
741586
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 11.07.2017 20:05:11
© дата внесення змiн: 11.07.2017 20:11:43
автор: Арлекін
Вкажіть причину вашої скарги
|
мені дуже сподобалось, ще й мене чимось нагадує 
