Ти залишився на одинці
В час переплетених доріг,
Навкруги стоячи дивився,
Чи може, хто тобі поміг?
Ти бачив небо,як востаннє,
І прагнув правди тільки ти,
Вже думав вземлю уввійти
Щоб тільки душу зберегти.
І сила зникла і відвага,
Бо кругом все - одна уява,
Поради,заповіді - гра,
Як роспорошені слова.
Бо тут на пагорбі земному,
Тобі судилося самому
Вершити шлях свого буття,
Хоч й долю взяти навмання...
