Коли в місячну ніч не спиться (не просто тому, що гарна осінь, а тому що поруч не все гаразд - хворіє донька, чи просто життєві буревії!), - шукаєш спасіння в образах високих і містичних, таких як казковий ЄДИНОРІГ і задумуєш сокровенне бажання, щоб наші близькі і рідні були ЗДОРОВІ, а країна - МИРНА!!!
Моя остання збірка, що наразі вкладається, буде мати назву "ТУГА ЗА ЄДИНОРОГОМ". Єдинороги - ці містичні істоти давніх часів, були символом щастя і гармонії світу. А щоб знайти Єдинорога і задумати заповітне бажання, за легендою Середньовіччя - треба було бути непорочною Дівою, сісти серед галявини в пралітньому лісі під розлогим старезним деревом. Тоді Єдиноріг сам, з власної волі, підійде і покладе тобі на коліна голову.
За знаком Зодіаку я Діва - отож маю шанс задумати бажання...
З дрімучого лісу на хатній поріг
Прибився у місячну ніч Одноріг.
То дійсність, чи казка?..Чи сон наяву –
Я й досі із тим Однорогом живу!
Тут яблука з гілля зриваються ниць,
Тут падають зорі до отчих криниць –
То жовті – гарячі, то білі, як сніг…
Тут тихе привілля… Бо є Одноріг!
Над Зоряним Небом моєї землі
Летять Однороги великі й малі.
А де заясніє їх чиста хода,
Трояндова квітка з землі пророста.
То квітка – відваги, то квітка – снаги.
То квітка Любові, що рве береги.
То з серця Вкраїни тремкий оберіг –
На чатах людини стоїть Одноріг.
Чи можна збагнути, як руну стару,
Ту Долю людини – Небесну й Земну –
Де крівця зросила земельку святу,
Там зронить сльозу Одноріг нальоту.
Ми – Божая глина, допоки живі,
Тримаймося купно усі на плаві.
І поки із ран наших зела ростуть,
Нам спокій і мир Однороги несуть!
(Зі збірки, що вкладається "Туга за Єдинорогом". - Львів,2017).
Ілюстрація: Фреска в Палаццо Фарнезе, Рим, можливо робота Доменікіно, 1602 рік.
колись і сама казку писала про Єдинорога 
