Я знову не можу спати… проклята ніч…, її тихий звук…
І не можу тебе забути, п’янкий запах, дотик ніжних рук.
Не надихався я тобою, не цілував твоїх долонь,
не надивився у твої очі, що без бою взяли в полон.
Я розбитий увесь всередині, вию вовком, яка дивна річ,
засинаєш не в моїх обіймах, а у мене безсонна ніч
Я віддав би всього себе тобі !!!, на коліна впав!!!, перед небом…
Та ти навіть не дивишся у мій бік, я тобі не треба…
Те, що іншим дарує нове життя - мені прокляття, фатальний знак
Як не зможу напитись тобою повік, то чому маю мучитись сильно так?
Думки твої зайняв хтось інший, так само як телефон,
і ти знову мене забудеш, як поганий безглуздий сон.
Вже напевне не буду щасливим…, та нехай хоч стихне цей клятий біль!!!
Ти!!! – чого я так сильно хочу, найжаданіша поміж мрій.
Будь щасливою моя Лебідко, чуєш?!!!, без перестанку!!!
І спи солодко за нас обох…, цілу ніч…, аж до світанку.
Та поспали сами за себя хотя бы хоть столько, чтоб хорошенько выспаться.
Если она любит, ну никуда ж не денется, спите вы, или нет. Почему не выбрать
Хорошо пишите
Ви ж є. І є вона. Хто з вас двох мужчина?
То чому б не пити душу?! Це найбільша з насолод. Тіло, тіло - то храм! Тому тільки з благословення! Ніхто не каже, що це легко. Чи хтось не мучиться). Але ж люди - не тварини
