Обіймів, поцілунків не було ще...
Немає спільних спогадів у нас.
А дощ думки старанно так полоще,
Змиваючи із пам*яті той час
Де я тебе не знала й не чекала...
Де ти мене не знав. Скажи, чому:
Мені тебе - до сліз, коханий, мало,
В безсонну ніч, в беззоряну пітьму?..
Ти все вже відібрав у мене, любий!
Все те, що - цінним марилось мені!
Чи болісна така для мене згуба? -
Я тисячу разів скажу, що ні,
Бо зовсім не шкодую за минулим.
Причина - ти! Тебе не було в нім!
Вчорашні дні в душі моїй поснули -
Коханням перекреслені твоїм.
Одне лише до тебе є прохання:
Якщо помре в тобі любов твоя -
Не край мене, мов лезо, тим зізнанням!
Промовч, благаю, щоб не вмерла й я.
Дякую вам, що завітали, дякую за зауваження. Я ще той знавець української мови... Ще будуть промахи... Щодо слова "не жалкую" то я думала, що це від слова "жаль"
Висновок: ще мушу працювати над собою
Єлено, вам чудово все вдається (я просто трішки зануда, хоча й сама недосконала, тому прошу брати до уваги лиш ті зауваження , з якими погоджуєтесь) мені сподобалось, дуже - моє, те, яке від душі, живе
Та ніяка ви не зануда і попраки ваші доречні Часто так буває, що я й не погоджуюсь з чиєюсь думкою, але коли бачу, що неправа, то було б нерозумно не погоджуватись. Я адекватна людина Щодня вчусь чомусь новому... Дякую вам ще раз.
Я ще той знавець української мови... 
Ще будуть промахи... Щодо слова "не жалкую" то я думала, що це від слова "жаль"
